Очі Японського хіна

Переклад Дмітро Гіренко

Японський хін: особливі та характерні очі

© 2005 Obata, Y., Kaneduka, K., Sekine, M. & Forsythe, G.
Оригінал статті англійською мовою на сайті Клубу Японських хінів Канади.

Вступ

Протягом останніх кількох років я з цікавістю вивчав Японських хінів та стандарт породи. Протягом цього часу я багато контактував з заводчиками з багатьох країн. Протягом цього вивчення я чув багато різних думок суддів, учасників виставок та ветеринарів стосовно очей Японського хіна.

Деякі люди називали очі Японського хіна непривабливими або, з медичної точки зору, ненормальними. Інші зазначали, що очі Японського хіна є характерною ознакою породи яка визначним чином змінює породний тип. Багато заводчиків заявляють, що "біле в кутиках очей" як провідна ознака породи втрачається, натомість з'являються очі меншого розміру більш звичної форми.

Знані у світі стандарти породи, описують очі Японського хіна наступним чином:

AKC (Американський кінологічний клуб)

Очі: широко посажені, великі, круглі, темного кольору, блискучі. Невеличка кількість білого у внутрішніх кутах очей є ознакою породи та надає собаці здивованого вигляду.

CKC (Канадський кінологічний клуб)

Очі: великі, темні, блискучі, помірно опуклі та широко посажені.

UK (Британська кінологічна спілка)

Очі: великі, темні, широко розведені в сторони. Найбільш бажано, щоб біле було видно у внутрішніх кутах очей, надаючи характерного вигляду здивування (помилково названого косоокість) який може вважатись зникаючим.

FCI (Міжнародна кінологічна федерація)

Очі: великі, круглі, широко розведені в сторони, чорного кольору.

Nippon Chin Club (NCC) (Японський кінологічний клуб)

Очі: великі, круглі, темно-коричневі та блискучі. Широко розведені в сторони та прекрасні.

Ця стаття зосереджена на тлумаченні стандарту породи Японський хін стосовно "Очей". Це швидкий огляд думок трьох заводчиків Японських хінів.

Більшість наведеного нижче тексту надана в Японії містером Йошіхіса Обата ( Mr. Yoshihisa Obata), поважним японським заводчиком та суддею (“Yoshihisasow”) з понад 30-ти річним досвідом. Мр. Обата люб'язно погодився оприлюднити його точку зору щодо історії Японського хіна, основної структури та очей для західних шанувальників породи. Він сподівається, що його коментар сприятиме глибшому розумінню правильного породного типу Японського хіна.

Сука Японського хіна містера Обати - Ch Yoshihisasow Ryouka , встановила рекорд всіх часів. Вона займала перше місце в Рейтингу Японських хінів протягом 12 років (1979-1998) та 11-те місце в рейтингу всіх порід у 1995-му році. Його японські хіни ( пси та суки) виграли 15-ть Best in Show в Японії; посідали групові місця та ставали Кращими представниками породи на щорічних шоу "FCI International Show" в Токіо, безперервно впродовж 10 років; ставали Кращими представниками породи на престижному шоу "Pedigree Award Shows" в Японії, безперервно в продовж 5 років. Він надзвичайно кваліфікований коментатор Японських хінів.

Точка зору Мр. Обати доповнюється внеском Мр. Кастуоші Канедука (Mr. Katsuyoshi Kaneduka)(“Misanga”) та Мр.Міка Секіне (Ms. Mika Sekine) (”Nyan”); обидва є поважними в Японії за їх відданість розведенню чистопородних собак. Я знаходжуся в боргу перед Мр. Обата, Мр. Канедука та Мр. Секіне через їх готовність поділитись їх знаннями з західними шанувальниками Японського хіна. Я сподіваюсь, що ця стаття спричинить обговорення та взаємодію між прихильниками Японського хіна у всьому світі.

Погляди Мр. Обати

1) Історія Японського хіна

Японський хін є порода, що виникла та розвинулася в Японії впродовж періоду Едо. Це каже про те, що Хіни були надзвичайно дорогоцінними та улюбленими декоративними собаками в "Ooku" або найближчого оточення дружини Сьогуна та наближених в замку Едо.

Нижче наведено зображення японських хінів в замку Едо.

Хіни завжди викликали любов та привертали увагу; в результаті їх фізичні риси та характер поступово змінювались відповідно до умов життя з людьми. Хіни вважалися справжньою декоративною породою, вони мали надзвичайно малий досвід як мисливські собаки з переслідування птахів або тварин або як собаки охоронці. Ці собаки не були здатні відрощувати підшорсток, який більшість собак мають взимку та повністю залежали від турботи людини. Вони чутливі до холоду навіть за наявності додаткового одягу.

За межами Японії ці собаки називалися Японськими спаніелями та це цілком неправильно; коректна назва Японський хін. Це порода, безсумнівно, не Іспанського походження та не мисливська. Фактом є те, що немає собак схожих на Японського Хіна за зовнішністю та темпераментом, які знайдені (виведені) в інших країнах. Хін - справжня, унікальна японська порода, знана в усьому світі як чистопородна. Це єдина порода, що розвинулася до стану шедевру Японії, вона вимагає витонченості для розведення та виховання. Вона має довгу, достатньо аргументовану та доведену історію.

2) Розуміння стандарту породи

Кожна порода собак має стандарт породи або перелік характеристик, що створюють опис ідеального представника породи. Одна з необхідних умов для читання та розуміння стандарту породи, з'ясування ідеального образу ставлячи питання. З огляду на це, гарантією того, що ми маємо точний малюнок бажаних характеристик будь-якої породи є багаторазове читання стандарту породи. Для повного розуміння стандарту породи треба багато часу та зусиль, проте навіть досвідчений заводчик може мати труднощі з розумінням того, що саме має на увазі опис стандарту породи. Треба розуміти не тільки сенс формальних визначень в стандарті породи, розуміння "парадоксів" які витікають з цих визначень доповнюють ідеальний образ породи.

Необхідно з'ясувати точний образ ідеального собаки для розуміння унікальної породної зовнішності, враження та атмосфери, іншими словами, якостей, які роблять породу особливою.

Всі породи мають власні особливі якості. Природа чудового собаки будь-якої породи наближається так близько як це можливо до образу ідеального собаки цієї породи. Необхідно не тільки порівнювати собаку з описом стандарту породи а ще й перевіряти особливі якості цієї породи. В іншому випадку не можливо було б створити образ ідеальної собаки, яку описано в стандарті породи.

Для того, щоб досягти такого розуміння, треба докласти зусиль, щоб побачити на власні очі багатьох чудових собак. Тоді не буде так важко зрозуміти унікальні якості породи.

Правильне розуміння стандарту народжується від комбінації теорії та практики. Якщо знехтувати теоретичні дослідження стандарту породи та покластися тільки на практику, спостереження за існуючими собаками, то буде важко знайти правильний шлях для розуміння породи, зусилля будуть витрачені на шлях спроб та помилок.

Для вивчення певної породи собак, треба завжди перевіряти практикою знання здобуті в постійному вивченні стандарту породи.

При спостереженні та вивченні собак треба поєднувати теорію з практикою. В іншому випадку, в розвитку породи, будуть виникати більше недоліків ніж очікувалось. Виникаючі недоліки в породі треба пов'язувати з браком базових знань.

3) Очі Японського хіна

Яскраві, розумні, життєрадісні, чорні очі. Великі, круглі, широко посаджені, ідеальні на вигляд. Це якості які роблять досконалими, чарівними очі Японського хіна, так вимагає стандарт породи. Великі очі користуються великим попитом, це пов'язано з формою черепа, що притаманна Японському хіну. Його череп - майже досконала куля, робить очниці не глибокими, з розворотом, загинаются зовнішні поля біля очниць, тому очні яблука трохи висунуті назовні. Верхня частина голови Хіна, досить широка. Зазвичай, чим ширше лицьова частина черепа, тим більше очниці обернуті назовні. Стандарт породи вимагає, щоб очі були посаджені широко; це природний результат унікальної анатомії черепу Хіна.

Структура очниць визначає розташування очей. Якщо краї передньої частини черепа загинаються назовні, то, відповідно, і положення очних яблук по діагоналі назовні. Як результат - мала кількість білого стає видимою у внутрішніх кутах очей, створюється вигляд очей розвернутих назовні. Видається, що у випадку, якщо видно велику кількість білого (що називають косоокість) то це може створювати загрозу для здоров'я ока. Проте визначати як негативне в породі Хіна те, що очі дивляться назовні є ознакою нерозуміння анатомії черепу Хіна.

Додам, унікальні очі Хіна є наслідком не лише загальної структури черепа, вони також мають тісний зв'язок зі структурою перенісся та морди. Тільки довершене коротке перенісся та добре розвинута морда здатні створити широко посаджені, великі, круглі очі. Відповідний баланс між переніссям та мордою впливають на весь череп, впливає на зміну його структури.

Погляди Мр. Канедуки та Мр. Секіни

Мр. Кастуоші Канедука є заводчиком Японських хінів та Сибірських хаскі та поважаємий серед всіх професійних заводчиків хендлєр. Він виставляв Хаскі на престижному шоу Best in Show “King” та Best in Show “Queen” (2005), був нагороджений на престижному шоу FCI International Show в Токіо. Він брав участь в шоу з багатьма Японськими хінами найвищого класа та другими породами, та був нагороджений престижними Японськими нагородами.

Мр. Міка Секіне виховував та виставляв Японських хінів найвищого класу впродовж багатьох років. Його Японські хіни представлені в кількох найповажніших в Японії породних лініях. Головне його зацікавлення - Японські хіни. Мр. Секіне імпортував та виставляв на шоу багаторазову переможницю Chow Chow, Am. Can. FCI, Asian & Japanese Ch. Dreamland’s All That Glitters (Pedigree Award 2004 winner).

Канедука та Секіне зазначили наступне:

Малі очі розташовані в черепній коробці. Малі очі не мають "білого". Вони не є ідеальними очима. Їх не так люблять. Японський хін повинен мати очі які люблять. Його очі мають бути замріяними, великими, круглими, темними, блискучими. Природні великі очі повинні виступати з черепної коробки. Біле має бути видимим у великих очах. Та білого має бути невелика кількість, пропорційна до розміру очей.

Японський хін - декоративний собака та собака компаньйон. Він не вважається спортивним собакою в Японії. Його призначення бути улюбленцем. Щодо очей Хіна, потрібен тонкий баланс. Цей баланс утворюється коли очі великі з видимою невеликою кількістю білого. Тому досягнення такого балансу робить розведення Хінів цікавим та складним.

Якщо спитати, що вам подобається: Японський хін "А" з великими очима та великою кількістю білого чи Японський хін "Б" з малими очима та малою кількістю білого? Ми не маємо сумнівів. Наш вибір - Японський хін "А".

Висновок

В багатьох породах, особливі(характерні) риси є важливими для правильного породного типу. Правильний Бульдог не можливий без похилого заду (“wheel” back). Правильний Чау-Чау повинен мати унікальну величну ходу (“stilted gait”). Англійський, Австралійський та Американський стандарти породи спеціально вимагають аби Японський хін мав великі, круглі та блискучі очі з білим у внутрішніх кутиках очей.

Мр. Обата стверджує важливість виходу за межі письмових слів в стандарті породи, кращого розуміння ідеального Хіна. Він захищає важливість цінної комбінації якостей великої круглої форми голови з якої випливає правильна анатомія, розташування очей та "біле в очах". Все це є суттєвим для правильного породного типу. Канедука та Секіне згадали такі якості як "великі" та "яскраві", описуючи замріяний вигляд очей Хіна та їх чарівність.

В поєднанні ці якости дають вражаючий вигляд "здивування", що є характерним для Японського Хіна. Без власних характерних ознак кожна порода стає на один крок ближче до "загального собачого типу". Ми сподіваємось, що заводчики усього світу намагатимуться зберігати характерні ознаки голови та очей, що надають Японському Хіну елегантність, грацію та красу.

Наведене нижче фото, ілюструє бажану велику, круглу голову () та великі круглі та темні очі з бажаними пропорціями білого, яки видно у внутрішніх кутах очей. Очі не вирячені, вони помірні та яскраві. Вони чарують, вони приваблюють Вас та сперечаються з повним місяцем. Чарівні, чи не так!

GR. CH. Yoshihisasow Momoka
Nippon Chin Club Special Dog Show
BIS (Higashikuni Memorial Award)

Додаток

Стандарт породи Японського Клубу Хінів (Nippon Chin Club)

Хіни з давніх часів високо цінувалися як кімнатні декоративні собаки. Це життєрадісні, граційні, маленькі не спортивні собаки, які мають витончену натуру, елегантну зовнішність та довгу шерсть. Що пильніше зберігаються якості то ідеальнішими є собаки.

Голова: велика але пропорційна до розмірів собаки, широкий череп з заокругленою передньою частиною. Верхня частина помірно кругла та широка. Зпереду заокруглена та не куполоподібна (dommed).

Морда - широка, коротка, добре наповнена. Перекошена щелепа не вітається.

Очі - великі, круглі, темно-коричневі та блискучі; широко посаджені та чудові.

Вуха - V-подібні, з довгою шерстю, посаджені широко.

Ніс - коротке перенісся, бажано аби ніс був якомога ближче до лінії між очима. Колір має бути чорний.

Щелепи - помірно короткі, такі що утримують голову високо. ?!?!

Тіло:

Тулуб - хорошої форми, широкий в грудях. Висота та довжина тіла приблизно однакові. Спина має бути прямою.

Передні кінцівки - прямі, без вигину в ліктях. Тонкі кістки надають стрункого вигляду. Довга шерсть до низу.

Задні кінцівки - прямі, якщо дивитись ззаду, стрункий зовнішній вигляд, добре вкриті шерстю скакальні суглоби.

Пальці - тонкі та щільно стиснуті. Бажано вкриті шерстю на кінцях.

Хвіст - гордо піднятий над спиною. Чим довше та рясніше вкритий шерстю та чим більшим плюмажем він прикрашений, тим краще.

Шерсть - Рясна, довга та пряма. Особливо навколо вух, шії, грудей, хвоста, передніх кінцівок та стегон.

Плями - Зафарбовано навколо очей та навколо вух, зліва та справа однаково.

Колір - Білий та чорний, лимонний, рудий або помаранчевий у вигляді плям.